Вітаю Вас, Гість

Освітня програма  Вязовецького ліцею

 

Загальні положення

 

Освітня програма В’язовецького ліцею розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», від 21.02.2018  №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»,  наказів МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти 1 ступеня», від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ  ступеня», від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ   ступеня»,  від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ  ступеня».

 

Освітня програма В’язовецького ліцею окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами початкової,  базової та повної загальної середньої освіти.

 

Заклад освіти має таку структуру:

         - початкова школа (1-4 класи);

         - гімназія (5-9 класи);

 - ліцей (10-11 класи).

 

 

 

В’язовецький ліцей працює за п’ятиденним навчальним тижнем, навчальні заняття організовуються за семестровою системою.

 

І семестр – 01.09.2018 – 28.12.2018                                            

 

ІІ семестр -14.01.2019 – 24.05.2019

 

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули, орієнтовно:

 

Осінні з 29.10.2018 – 04.11.2018

Зимові з 28.12.2018 – 13.01.2019

Весняні з 23.03.2019 – 31.03.2019

 

Закінчення навчального року регламентується нормативно-правовими документами, інструкціями та листами МОН України, рішеннями педагогічної ради. Останній дзвоник  -  24   травня 2019 року

 

 

 

 

Дана освітня програма визначає :

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм;

форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

 

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1- 4 класів складає - 3500годин/навчальний рік: 1 клас - 805 год., 2 клас 875 год,,  3 клас 910год,, 4 клас 910год,;   5-9-х класів 5705 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1050годин/навчальний рік, для 6-го класу –1155годин/навчальний рік, для 7-го  класу –1172,5годин/навчальний рік, для 8-го класу 1207.5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1120годин/навчальний рік; для учнів 10-11  класів складає - 2310 годин/навчальний рік: 10 клас - 1155  год., 11 клас -1155  год.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою

 

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Учні закладу, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року,  розпочинають навчання  в  базовій середній школі цього ж року.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж  року.

.

Форми організації освітнього процесу

 

Основними формами організації освітнього процесу в закладі є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

 

 

Під час організації освітнього процесу педагогічні працівники використовують різні форми роботи, а саме:  екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусіїї, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, уроки-конференції, відео-уроки тощо.

 

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку можуть  проводитися навчально-практичні заняття.

Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

 

Заклад може брати участь в національних, обласних, районних та  шкільних моніторингових дослідженнях. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

 

Очікувані результати здобувачів освіти

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. 

 

 

Очікувані результати  навчання здобувачів освіти  (1 клас),  (додаток 1).

 

Очікувані результати  навчання здобувачів освіти  (2-11 класи), (додаток 2).

 

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків (додаток 2). 

 

 

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості

 

В’язовецького  ліцею

І. Кадрове забезпечення освітньої діяльності

Кількість педагогічних працівників усього – 21

Працюючих 17 ( 4 в декретній відпустці)

Педагогічні працівники, які мають

вищу освіту - 17

середню спеціальну – 4

 

Якісний склад педкадрів за категорією:

 

вища - 8

перша - 2

друга - 0

спеціаліст - 9

звання «Старший учитель» - 2

 

 

2)Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності  

 

Освітній процес закладу освіти здійснюється за програмами і підручниками, які рекомендовані МОН України для використання у закладах загальної середньої освіти (додаток 4).

 

 

3) Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

кількість  класів, кабінетів - 17, майстерень - 2, спортзалів -0, актового залу - 0, комп’ютерної техніки - 24

 

 

4) Якість проведення навчальних занять (річний план ВК (уроки)

 

 

5) Моніторинг досягнення учнями результатів навчання:

моніторингові дослідження – за результатами здачі ЗНО,

 участі у шкільних та районних олімпіадах,

 участі у виховних заходах.

Читати далі